СЛОВНИК УКРАЇНСЬКОЇ МОВИ ONLINE. ТОМИ 1-15 (А-П'ЯТЬ)
?
КІНЕМАТО́ГРАФ
, ч.
1
.
род.
у.
Те саме, що кіномисте́цтво.
З тодішніх міських розваг тут
[у домі Кузьміних-Караваєвих]
віддавали перевагу тільки цирку та кінематографу, надто коли там ішли фільми з Вірою Холодною, Мозжухіним або закордонною красунею Астою Нільсон
(Б. Антоненко-Давидович)
;
Вона кінознавець і все на світі бачить через історію кінематографу
(Ю. Андрухович)
;
Перший секретар обкому відверто тішився своїми знаннями з царини вітчизняного й західного кінематографу
(О. Ірванець)
.
2
.
род.
у,
заст.
Кінотеатр
.
На Хрещатику мене вабить до себе яскраве, сліпуче освітлення кінематографу
(В. Винниченко)
;
Не маючи служки і маючи двох маленьких дітей, Леся не може збігати навіть до кінематографу
(М. Хвильовий)
;
Вутанька прийшла в кінематограф в парі з воєнкомом
(О. Гончар)
;
Молитися ви не вмієте і думаєте, що ходити до каплиці – це якась комедія, що тут якийсь театр або кінематограф
(С. Масляк, пер. з тв. Я. Гашека)
.
3
.
род.
а,
заст.
Те саме, що кіноапара́т.
Першим кінематограф винайшов Йосип Тимченко у 1890-х роках
(із журн.)
.