БЕЗКОНЕ́ЧНИЙ
, рідше БЕЗКІНЕ́ЧНИЙ, а, е.
1
. Який не має ні початку, ні кінця
. Буйні каштани стоять безкінечною шпалерою й тримають на сонці чудесні свічі
(І. Багряний)
;//
Який не має видимих меж; безмежний
.Хіба я можу впевненим бути, що не відхиляться двері .. і з невідомої темряви, такої глибокої та безконечної, не почнуть виходити люди...
(М. Коцюбинський)
;Безконечним океаном Голубіють всюди далі
(М. Нагнибіда)
;//
Дуже великий, довгий
.І немає злому На всій землі безконечній Веселого дому
(Т. Шевченко)
;В'ється степова дорога безконечна, покручена, запетльована, як слід хижого звіра
(Григорій Тютюнник)
;Котиться безконечний бурий шлях, скрегоче важко залізо
(О. Гончар)
;//
у знач. ім. безконе́чне,
ного,
с., філос.Те, що не має межі і краю; матерія в її різноманітних властивостях; протилежне
конечне
.Природа в цілому – це безконечне, необмежене в просторі і часі, різноманітне у своїх проявах
(з наук. літ.)
.2
. перен.
Надзвичайно сильний, глибокий (про почуття)
. Всякий, хто бував у таких закладах
[для божевільних],
знає те почуття страху, жалості безконечної(Леся Українка)
.3
. Який дуже довго триває; тривалий
. Сі години безконечні! Кожна з них – замерзла вічність
(Леся Українка)
;Життя не давало покою: .. воно голосно гомоніло, свою безконечну пісню заводило
(Панас Мирний)
;Нестерпно довго й нудно тягнулася безкінечна ніч
(В. Козаченко)
;//
Повсякчасний, постійний, безперервний
.Волочачись по полях та зарінках, вони вели з собою безконечні розмови
(І. Франко)
;До темряви й до реального стану повертала його ломота в костях від безкінечного сидіння
(І. Багряний)
.