СЛОВНИК УКРАЇНСЬКОЇ МОВИ ONLINE. ТОМИ 1-15 (А-П'ЯТЬ)
?
КВІТНИ́ЦЯ
, і, ж.
1
.
Муха зеленувато-бронзового кольору, що завдає шкоди сільськогосподарським рослинам
.
Квітниця живиться квітковим медом
(з наук. літ.)
.
2
.
рідко.
Те саме, що квітни́к 1
.
– Що мені в дівчини краще, ніж у княгині, мені в цій квітниці краще, ніж цариці – красую, пишаю, лишенька не знаю!
(Леся Українка)
;
Розчищення засміченого струмка, доглядання паркової квітниці – добра справа рук юних любителів природи
(з газ.)
.
3
.
розм.
Посудина для квітів
.
Серед споруд архітектурно-художнього призначення слід назвати опори для витких рослин, квітниці, шпалери, трельяжі, софіти, фонтани
(із журн.)
.