КАРМА́ЗИ́ННИК

, а, ч., заст.

Той, хто носив одяг із кармазину (у 1 знач.); заможна людина; кармазин (у 2 знач.)

– Кебетний та заповзятий! Треба вас познайомити. – З простих чи пан? – Та... з кармазинників. Проте душевний хлопець, до рідного всього аж труситься

(Василь Шевчук)

;

– Хіба там зовсім перевелися молодці? – Перевелися, хоч, може, й не зовсім. Але там на молодців і кармазинників, і гусарів хоч одбавляй

(Г. Колісник)