СЛОВНИК УКРАЇНСЬКОЇ МОВИ ONLINE. ТОМИ 1-15 (А-П'ЯТЬ)
?
КАРАБІ́Н
2
, а, ч.
Гачок, зачіпка перев. з пружною частиною для затискання, зачіплювання (у ланцюжках, пенсне, рибальській снасті, альпіністському спорядженні і т. ін.)
.
Капітан став на стілець і зняв вірьовку. До обох її кінців прикріплено металеві гачки – карабіни незнайомої конструкції
(В. Петльований)
;
Повідець з карабіном
.