СЛОВНИК УКРАЇНСЬКОЇ МОВИ ONLINE. ТОМИ 1-15 (А-П'ЯТЬ)
?
КАПО́Т
, а, ч.
1
.
техн.
Відкидна покришка, що прикриває мотор або якийсь механізм і запобігає проникненню пилу, вологи і т. ін.
Шофер замовкає, стоїть, одвернувшись, потім підіймає капот машини, нахиляється до мотора
(Ю. Яновський)
;
По той бік літака уже відкрили капот, і, стоячи на крилі, хтось порався в правому моторі
(С. Голованівський)
;
Відчинив
[Олег]
капот. Нахилився, присвічуючи ліхтариком і по можливості закриваючи нутрощі капота від попадання дощу
(А. Кокотюха)
;
Водій з пасажиром, хряпнувши дверцятами, вийшли назовні й, зіпершись на капот, запалили
(О. Ірванець)
.
2
.
заст.
Жіночий хатній одяг вільного крою; халат
.
Були
[у пеклі]
.. в капотах, Були всі грішні жіночки
(І. Котляревський)
;
Софія Петрівна .. в свіжім літнім капоті уже тримала в руці срібний ополоник
(М. Коцюбинський)
;
Емма була в кокетливому капоті
(В. Винниченко)
;
Перед Ольгою виросла постать жінки у бавовняному капоті
(Н. Рибак)
.