СЛОВНИК УКРАЇНСЬКОЇ МОВИ ONLINE. ТОМИ 1-15 (А-П'ЯТЬ)
?
КАБІ́НА
, и, ж.
Невеличке окреме закрите приміщення, будка або кімнатка спеціального призначення (для пілота, пасажирів, голосування, телефонних розмов і т. ін.)
.
Вони зайшли в окрему кабіну, відділену від залу важкими портьєрами з синього оксамиту
(Л. Дмитерко)
;
У кабіні для пілотів мимохіть глянув
[Сидір]
на карту, густо помережану червоним зигзагом
(М. Малиновська)
;
Попереду, у кабіні вагоновода, бемкнуло, задеренчав дзвінок, і трамвай із скреготом рушив
(В. Нестайко)
;
Тим часом кабіна ліфта рушила униз, та рухалась трохи довше, ніж звичайно
(О. Ірванець)
.