ІМПРОВІЗА́ЦІЯ
, ї, ж.
1
. тільки одн.
Дія за знач. імпровізува́ти.
Був то й театр імпровізації, .. коли сценічний твір щоразу перетворювався наново в самісіньку хвилину виконання
(О. Ільченко)
;Нерішуче перебирав він струни і раптом, наче кидаючись у бурхливу річку, перейшов на імпровізацію
(З. Тулуб)
;– Прошу вибачення за недолугий переклад, – промовила Марта. – Це імпровізація
(С. Андрухович)
.2
. Твір, виступ і т. ін., складений безпосередньо під час виконання без попередньої підготовки
. Ціла промова
[Владка]
була імпровізацією(І. Франко)
; * Образно.
Десь у тернику один
[соловей]
старанно повторює якийсь етюд, другий наверху дикої груші кидає в місячні високості величну імпровізацію(С. Васильченко)
.