ІДЕАЛІСТИ́ЧНИЙ

, а, е.

Стос. до ідеалізму, пройнятий ним

За вікном настирливо дзвонили до вечірні, .. у церкві люди стоять перед лампадками.., а тут ніяких лампад нема, світить цілком матеріалістична електрика і люди думають без всякої ідеалістичної беліберди

(В. Винниченко)

;

Неоплатонізм – ідеалістичний напрям античної філософії III–VI ст., що з'єднує й систематизує елементи філософії Платона, Арістотеля та східної філософії

(з наук.-попул. літ.)

;

Матеріалістична філософія відкидає ідеалістичне поняття абсолюту й визнає єдиною основою Всесвіту матерію

(з навч. літ.)