ЗОЗУЛЕНЯ́

, ня́ти, с.

Пташеня зозулі

Пташка сидить, діточок висиджує, вилупляться вони, і зозуленя між ними, горласте та люте

(А. Хижняк)

;

Зозуленя пурхнуло з долоні і полетіло у вікно, легко й непомітно, наче його й зовсім тут не було

(В. Близнець)

;

Зозуленя прокльовується на десяту добу висиджування

(з наук.-попул. літ.)

перен., розм.

Про дитину, залишену або підкинуту матір'ю-“зозулею” (див. зозу́ля 2)

Я швидко очима перебіг надруковане, шукаючи новин про маленьке “зозуленя”, підкинуте нерозумною мамою в лікарні

(з газ.)