СЛОВНИК УКРАЇНСЬКОЇ МОВИ ONLINE. ТОМИ 1-15 (А-П'ЯТЬ)
?
ЗНОРОВИ́ТИСЯ
, влю́ся, ви́шся; мн. зноровля́ться; розм.
Док. до норови́тися.
– Як Ступачеві захочеться позиватися зі мною, то скажу: зноровився кінь. Хай позивається з ним...
(М. Стельмах)
;
Часом дитина зноровиться, не знати з якої причини, й ані рушить з місця
(Л. Мартович)
.