СЛОВНИК УКРАЇНСЬКОЇ МОВИ ONLINE. ТОМИ 1-15 (А-П'ЯТЬ)
?
ЗІРКА́ТИЙ
, а, е, розм.
1
.
Променистий, сяючий (про очі)
.
Підвівши на діда зіркаті очі, тихенько озвався: – Дідусю, дай редьківку
[редьку]!
(Н. Королева)
;
Горять зіркаті очі, з ніздрів прудко вилітає сердите дихання
(У. Самчук)
;
Нахилилася
[Настуня]
над ним і світить в його душу зіркатими очима
(В. Речмедін)
.
2
.
Те саме, що зірки́й.
Вже не побачиш свободи, не будеш гуляти по вулиці, не почуєшся вільним від зіркатого ока вартового!
(І. Франко)
;
Ледарі поховалися від нового завгоспа в усі діри .. Та зіркатий Проць люто витрясав їх звідти, витягав за руки
(В. Бабляк)
.
3
.
Пухирчастий (про тісто)
.
Тісто добре підійшло, зіркате, аж пухкотіло і пахло хмелем
(С. Чорнобривець)
.
4
.
Подібний формою до зірок; зірчастий.
В житі синіли волошки та сокирки, білів зіркатий ромен, червоніла квітка польового маку
(М. Коцюбинський)
;
Зіркатою маківкою як вітер повіє, то й зерно розвіє
(Б. Лепкий)
;
Рвала зіркатий оделян
[зіркату валер'яну]
, пільну
[польову]
гвоздику, маруну та обмірковувала
(К. Гриневичева)
.