ЗІР

, зо́ру, ч.

Одне з п'яти зовнішніх чуттів, органом якого є око

У колибі було темно; на превелику силу, натуживши зір, здолав я розгледіти своїх товаришів

(М. Коцюбинський)

;

Гордій Макарович в останні роки мав уже ненадійний зір, і це не могло гарантувати його від небажаних випадковостей

(О. Гуреїв)

;

Гострий зір чоловіка і в осінні ночі вловлював непевні тіні, що сновигали біля колишнього панського палацу

(М. Стельмах)

;

І ось він – Київ! Возсіяв хрестами. Пригаслий зір красою полонив

(Л. Костенко)

;

Здатність бачити

Коли зір і розмисел сяк-так повертають до Юри, він, нарешті, бачить своїх друзів і ворогів

(Ю. Смолич)

Спрямованість очей на кого-, що-небудь; погляд

[

Матка

Є така тут круча глибоченна, чорна, не світить туди місяць і не блищать зорі, не падає зір людських очей...

(С. Васильченко)

;

Зір його спинився на принесених вінках повноколосої пшениці

(Я. Качура)

;

Люди дивилися безтямним зором навколо, на білий світ, на людей, на жінок, навряд чи щось із того до пуття бачачи й розуміючи...

(І. Багряний)

;

I пагорбiв правiчний цей пiсок з оголеним корiнням вузлуватим до зору лащиться

(С. Йовенко)

Те саме, що о́чі.

На вулиці Миру Виділяє вам райрада окрему квартиру, – Загойдались перед зором вікна, двері, штори

(П. Глазовий)

;

Перед зором простираються великі застиглі хвилі землі, що здіймаються де крутішими, де пласкішими горбами, а поміж ними – синіють діброви

(Є. Гуцало)

;

Зненацька зір мені встеляється сльозами

(О. Забужко)

Глибо́кий по́гляд (зір)

див.

по́гляд

;

Зверта́ти / зверну́ти о́чі (о́ко, по́гляд, по́гляди, зір і т. ін.)

див.

зверта́ти

;

На́дити зір (о́чі)

див.

на́дити

;

Наці́лити / наці́лювати о́чі (зір, по́гляд)

див.

наці́лювати

;

Упира́тися / упе́ртися очи́ма (по́глядом, зо́ром і т. ін.)

див.

упира́тися

;

Упира́ти / упе́рти о́чі (по́гляд, зір і т. ін.)

див.

упира́ти

△

(1)

Ко́лірний зір

–

здатність ока людини й багатьох видів тварин сприймати кольори

Колірний зір здійснюється за допомогою окремих світлочутливих елементів у сітківці ока – колбочок

(з наук. літ.)

;

Нормальний колірний зір – трикомпонентний: людині з таким зором для відтворення всіх тонів спектра необхідні три основні кольори

(з навч. літ.)

;

(2)

Стереоскопі́чний зір

–

здатність ока сприймати відносне розташування тіл у просторі, оцінювати відстань їх від ока і розміри

Стереоскопічний зір – тривимірний, він дозволяє оцінювати відстань і розміри об'єктів спостереження

(з навч. літ.)

;

Для розвитку стереоскопічного зору дозволяйте дитині самостійно пересуватися по будинку, торкатися до всього навколишнього

(із журн.)

◇

Ба́чити вну́трішнім зо́ром

див.

ба́чити

;

Вбира́ти очи́ма (в о́чі, по́глядом, зо́ром)

див.

вбира́ти

;

Випада́ти / ви́пасти з по́ля зо́ру

див.

випада́ти

;

Випуска́ти / ви́пустити з по́ля зо́ру

див.

випуска́ти

;

Відво́дити / відвести́ по́гляд (зір)

див.

відво́дити

;

Впива́тися / впи́тися (вп'ясти́ся) очи́ма (по́глядом, зо́ром)

див.

впива́тися

;

Вп'я́лювати (вту́плювати, встро́млювати, рідко впина́ти і т. ін.) / вп'я́лити (вту́пити, встроми́ти, вп'ясти́ і т. ін.) о́чі (по́гляд, зір)

див.

вп'я́лювати

;

Вража́ти о́ко (о́чі, зір)

див.

вража́ти

;

Звеселя́ти / звесели́ти о́чі (о́ко, зір)

див.

звеселя́ти

;

(3)

Зір (по́гляд) то́не <О́чі то́нуть>

в чому і без дод.

–

про неможливість охопити щось у деталях через його глибину, широчінь, далечінь

Над ним

[полем]

синім шатром розіп'ялось небо – ні плямочки, ні хмарочки, чисте, прозоре – погляд так і тоне...

(Панас Мирний)

;

Там далеко під горами смужкою блищить Дніпро. А за Дніпром очі тонуть в безкраїй далечі, вкритій лісами

(І. Нечуй-Левицький)

;

Вільний степ передо мною. Тоне зір – не осягти

(Б. Грінченко)

;

Тоне зір у небозводі, він такий широкий

(В. Сосюра)

;

Ки́дати / ки́нути о́ком (очи́ма, по́гляд, зір і т. ін.)

див.

ки́дати

;

Красува́ти о́чі (зір)

див.

красува́ти

;

Куди́ (скі́льки, як дале́ко, рідше де) о́ко (зір) захо́плює (дістає́, сяга́є і т. ін.) / захо́пить (діста́не, сягне́ і т. ін.)

див.

о́ко

;

Кут зо́ру

див.

кут

;

Милува́ти о́ко (о́чі, зір)

див.

милува́ти

;

[Ні́би] лови́ти очи́ма (по́глядом, зо́ром і т. ін.)

див.

лови́ти

;

Обво́дити (огорта́ти) / обвести́ (огорну́ти) очи́ма (по́глядом, зо́ром і т. ін.)

див.

обво́дити

;

Оберта́ти / оберну́ти [свої́] о́чі (по́гляд, зо́ри і т. ін.)

див.

оберта́ти

;

Обма́цувати (ма́цати) / обма́цати (пома́цати) очи́ма (по́глядом, зо́ром і т. ін.)

див.

обма́цувати

;

Обпіка́ти (обпа́лювати, опіка́ти і т. ін.) / обпекти́ (обпали́ти, опекти́ і т. ін.) [свої́м] по́глядом (очи́ма, зо́ром)

див.

обпіка́ти

;

Оки́нути (огля́нути, змі́ряти і т. ін.) зо́ром

див.

окида́ти

;

Опусти́ти (спусти́ти, поту́пити, поста́вити, встроми́ти, ври́ти і т. ін.) / опуска́ти (спуска́ти, ста́вити, встромля́ти, врива́ти і т. ін.) о́чі (по́гляд, зір і т. ін.) [в зе́млю (додо́лу)]

див.

опуска́ти

;

О́чі вбира́ють [в се́бе] <Зір (по́гляд) вбира́є [в се́бе]>

див.

о́ко

;

Па́сти очи́ма (о́ком, зо́ром, по́глядом)

див.

па́сти

;

Підво́дити (підно́сити) / підвести́ (піднести́) о́чі (по́гляд, зір і т. ін.)

див.

підво́дити

;

Поглина́ти очи́ма (по́глядом, зо́ром і т. ін.)

див.

поглина́ти

;

По́гляд (зір) прикипа́є / прикипі́в

див.

по́гляд

;

По́ле зо́ру

див.

по́ле

;

Пори́ну́ти зо́ром (по́глядом, очи́ма)

див.

порина́ти

;

Прикипа́ти (прилипа́ти) / прикипі́ти (прили́пнути) очи́ма (по́глядом, зо́ром)

див.

прикипа́ти

;

Прико́вувати / прикува́ти [до се́бе] о́чі (зір)

див.

прико́вувати

;

Припа́сти очи́ма (зо́ром, по́глядом)

див.

припада́ти

;

Прироста́ти / прирости́ очи́ма (по́глядом, зо́ром і т. ін.)

див.

прироста́ти

;

Притяга́ти (притя́гувати) [до се́бе] о́чі (по́гляд, зір і т. ін.)

див.

притяга́ти

;

Пройма́ти / пройня́ти о́ком (очи́ма, зо́ром, по́глядом)

див.

пройма́ти

;

Пройти́ / прохо́дити пе́ред очи́ма (зо́ром)

див.

прохо́дити

;

Скида́ти / ски́нути о́ком (очи́ма, по́глядом, зо́ром і т. ін.)

див.

скида́ти

;

(4)

Скі́льки сяга́в / сягне́ зір (по́гляд, о́ко)

–

дуже далеко

Повний місяць осявав океан хребтів, що розходились у всі боки, скільки сягав зір

(О. Гончар)

;

Вдалині, скільки сягав погляд, здіймалися високі, залиті сонцем кам'янисті шпилі

(В. Малик)

;

Попереду, скільки сягало око, сріблилися росами ковили, степ лежав пустельний

(Ю. Мушкетик)

;

Далі майоріли, скільки сягне око, блакитно-зелені степи, всіяні квітами найрозмаїтіших барв

(О. Бердник)

;

Спопеля́ти / спопели́ти очи́ма (зо́ром)

див.

спопеля́ти

;

Става́ти / ста́ти – слух і зір

див.

става́ти

;

Ті́шити (весели́ти) о́ко (о́чі, зір і т. ін.)

див.

ті́шити

;

(5)

То́не зір у зо́рі (по́гляд у по́гляді)

–

про неможливість відірватися очима від очей коханої (коханого)

Любов, краса віків! Чудні твої закони. Нікому не збагнуть страшних глибин твоїх. Ось підійшла вона – і зір у зорі тоне і впасти хочеться до любих ніжних ніг

(В. Сосюра)

;

Вечірня радість, мов далекі дзвони, Мов відголос, мов спомин, мов луна... До стомленого підійшли вікна, І в погляді, як в морі, погляд тоне...

(М. Рильський)

;

Топи́ти о́чі (по́гляд, зір) <Зато́плювати (затопля́ти) зір>

див.

топи́ти

;

То́чка зо́ру

див.

то́чка

;

Трима́ти (держа́ти) в по́лі зо́ру

див.

трима́ти

;

Утіша́ти о́ко (зір)

див.

утіша́ти

;

Чарува́ти зір (по́гляд, о́чі)

див.

чарува́ти