ЗДИВУВА́ТИСЯ

, у́юся, у́єшся.

Док. до дивува́тися.

Карпо найняв музики дівчатам. Усі дівчата здивувались

(І. Нечуй-Левицький)

;

Я пам'ятаю, як я здивувався Нечуваній, високій простоті

[М. Кропивницького]

(М. Рильський)

;

Теплий вітер обвівав її шию. Вона відчула його подих, здивувалась

(О. Бердник)

;

Лос-Анджелес справді виявився набагато веселішим від Вашингтона. Я навіть здивувався самому собі: чому я відразу не взяв квиток саме сюди?

(І. Роздобудько)