СЛОВНИК УКРАЇНСЬКОЇ МОВИ ONLINE. ТОМИ 1-15 (А-П'ЯТЬ)
?
ЗБІ́РНЯ
, ЗБО́РНЯ, і, ж.
1
.
іст.
Будинок, приміщення, в якому збирався сход
.
Ген-ген, на вигоні, колишня стара зборня
(Я. Качура)
;
Приїхав начволміліції й зайшов до зборні. Збори ще не починались
(Ю. Яновський)
;
// 
Сільська управа
.
Василь був винуватий у зборню, а грошей ніде було взяти, щоб оплатитись
(Грицько Григоренко)
;
Гості хоч і явились у Грушівку, та не з того боку. Вискочили з Гордієвого городу – і вже біля збірні
(М. Хвильовий)
.
2
.
розм.
Сход
.
В великому дворі була збірня така, ніби там став якийсь ярмарок
(І. Нечуй-Левицький)
;
– Нова власть об'явилася? Хто ви така і по якому праву оця зборня?
(М. Чабанівський)
;
* Образно.
Птахи летіли й летіли, тягнулись з усіх боків, де вони тільки й бралися, хто їх сповіщав, що там їхня збірня, їхня вороняча складка й що там для чогось мають бути
(Ю. Мушкетик)
.
3
.
розм.
Те саме, що збирани́на 1
.
А що починало вечорітися, то він і закрив дідову епістолію, збірню, до котрої поволеньки вносилося смішне й гірке
(Г. Колісник)
.
4
.
зневажл.
Те саме, що збирани́на 2
.
Що за збірню
[квартирантів]
вона з усього світу позбирала? Звідти все лихо встає
(Панас Мирний)
;
– Тікаймо з цього дому, поки не вернувся отой поганий люд, ота збірня, – говорив батько
(І. Нечуй-Левицький)
.