ЗА́ЯЧИЙ
, а, е.
1
. Прикм. до за́єць 1
. І по заячому сліду інколи знаходять ведмедя
(прислів'я)
;Ось в кінці стежки мелькнув перед нами білий заячий задок
(Л. Старицька-Черняхівська)
;З лісу виходить мряка студена, Крізь неї виблискує снігова гладь. А над заметом, немов антена, Заячі вуха тривожно стирчать
(Д. Павличко)
;//
Власт. зайцю
.Іде бідолаха
[Заєць]
до медвежої гаври. Та не думайте, що йде заячим кроком-скоком, що біжить вітрові наздогін!(І. Франко)
;//
Зробл. із шкури зайця
.На його голові низько сиділа заяча вухата шапка
(В. Кучер)
;Приглянулась, а таки справді йде: і не чоловік, і не хлоп'як, а так, сказати б, півпарубка. Шапка з обірваним вухом, благеньке пальтечко з обшарпаним заячим комірцем
(Є. Гуцало)
;Для чогось одягнув
[Грабовецький]
заячі рукавиці й знову зняв, кашлянув і врешті зайшов до хижі(Ю. Мушкетик)
;Пріск, уважно дослухаючись розмов, старанно відтворював їх на тонкій заячій скорі пергамену
(І. Білик)
;//
Приготований з м'яса зайця
.– Щоб приготувати заяче рагу, треба щонайменше мати зайця
(М. Дашкієв)
.2
. перен.
Боязкий, полохливий
. Перед вовком Андрійка охопив страх, його заяча вдача і внутрішній голос спонукали бідолагу якомога швидше втікати
(із журн.)
.