СЛОВНИК УКРАЇНСЬКОЇ МОВИ ONLINE. ТОМИ 1-15 (А-П'ЯТЬ)
?
ЗАЧИНЯ́ТИСЯ
, я́юся, я́єшся, недок., ЗАЧИНИ́ТИСЯ, чиню́ся, чи́нишся, док.
1
.
Щільно прихилятися, перешкоджаючи доступу до приміщення, припиняючи вхід чи вихід назовні (про двері, вікно і т. ін.)
.
Десь скрипучо зачиняються хвiртки
(О. Гончар)
;
Свята брама одчинилась, Козака впустили, І знов брама зачинилась, Навік зачинилась Козакові
(Т. Шевченко)
;
Перші хвилини, коли зачинилася за ним ляда, Грицько сидів мов скований, і йому здавалося, що мало не ввесь світ перевертається перед ним
(С. Васильченко)
;
Перевізник послухався. Пішов у хвіртку й почув, як та хрипко зачинилася за паном
(Валерій Шевчук)
;
// 
Ставати недоступним для входу, проникнення всередину чи виходу назовні
.
Миша, ускочивши в мишоловку, котра з грюком зачинилася, бігає-метушиться
(Панас Мирний)
;
// 
діал. Стулятися, закриватися
.
Губа йому не зачинялася, буцім хотів відбалакати тую мовчанку за час недуги
(Б. Лепкий)
.
2
.
Лишатися на самоті, уникати інших, закрившись, замкнувшись де-небудь
.
“От воно що! – думав він, – от чого коханий тесть зачиняється в хаті, ховається від людей!”
(М. Коцюбинський)
;
Відтоді старший радник з Третяком не раз зачинялися в кабінеті і довго про щось балакали
(Валерій Шевчук)
;
Од всіх в світелці зачинившись
[Венера],
Себе там стала розглядать
(І. Котляревський)
;
Зараз і старого покликали; зачинилися з ним, а зачинившися, стали прохати, – попадя словами, а мати моя сльозами
(Марко Вовчок)
.
3
.
Припиняти, переривати свою роботу, діяльність (про установу, підприємство і т. ін.); закриватися
.
Ще сонце не зайшло, а вже крамниці почали зачинятись
(М. Коцюбинський)
;
Біржа зачинялась, припиняла свою роботу до завтра
(М. Білкун)
;
Ресторан уже зачинявся – було близько одинадцятої вечора
(В. Яворівський)
;
– Жаль, що гастроном уже зачинився, – зітхає господар
(В. Чемерис)
.
4
.
тільки недок.
Пас. до зачиня́ти 1–3
.
Вікна не зачинялися ні вдень, ні вночі, князь хотів ухопити в груди якомога більше свіжого дніпровського вітру
(П. Загребельний)
.