ЗАТЯ́ТИЙ

, а, е.

Який затявся (у 2 знач.) на своєму, уперто наполягає на своєму, намагається зробити по-своєму, домагається свого; упертий

– Ну, ходімо на вулицю.., – посміхнувся Свирид Яковлевич, знаючи, що зараз нічим не переважиш затяту жінку

(М. Стельмах)

;

– Ну ти й затятий, Прокопе! – сказав Олекса весело. – Подай йому Тараса – де хоч візьми!

(Василь Шевчук)

;

Стійкий, непохитний

Що лютіше карали

[німці],

то все більш затятим, незламним ставав Дмитро

(В. Козаченко)

;

Затяті прихильники Риму лишились лежати на полі бороні

[борні]

або ж перебігли туди, де билися з русами готи чи латинці

(І. Білик)

;

* Образно.

Виструнчені тополі вже не гойдалися. Стояли похмурі, вражені страшним ударом, але затяті в своєму відчайдушному опорі, нескорені

(С. Журахович)

Який виражає найвищий ступінь ознаки, вияву чого-небудь

Бунч мовчить. Але в його мовчанні вчувається затята впертість і невдоволення

(Ю. Бедзик)

;

Я йшов йому назустріч, повний затятого спротиву

(Валерій Шевчук)

;

Який довго не припиняється, не змінюється

Гострий бій теж надміру затягся. Треба було й тут якимось чином “освіжити” справу, несподіванкою змінити затятий стан бою

(Іван Ле)

;

Скажений, лютий

Данилко сидів затятий і клятий після битви за честь роду, прадід Данило блискав очима з-під кошлатих брів

(Ю. Яновський)

;

Вітер був холодний, затятий. Він різав шкіру мов шматочками скла

(Я. Гримайло)

;

Запеклий, непримиренний (про ворога, супротивника і т. ін.)

Якраз тоді із шведської війни повернувся затятий ворог козаків Конецпольський

(А. Кащенко)

;

Гелена й батько стояли одне проти одного, мов затяті супротивники

(М. Руденко)

;

Їхав тепер гетьман на поклін до затятих ворогів своїх

(Д. Білий)

діал.

Зціплений, міцно затиснений (про губи, зуби і т. ін.)

Він ішов згорблений, сумний, з затятими устами, немов на плечах у нього був якийсь великий тягар

(І. Франко)