ЗАТОВАРИШУВА́ТИ

, у́ю, ує́ш, док.

Почати товаришувати; здружитися, подружитися; заприятелювати

[

Микола

І який же я радий, що ти зостанешся у селі! Знов затоваришуєм

(І. Карпенко-Карий)

;

Затоваришували вони

галичанином відразу, з першої зустрічі

(А. Хижняк)

;

– Це мій син, – сказала княгиня Бумблякевичу. – Тепер ви просто змушені затоваришувати

(Ю. Винничук)