ЗАТЕЛЕ́ПАНИЙ
, а, е, розм.
1
. Дієпр. пас. до зателе́пати.
Зателепані чоботи
.2
. у знач. прикм.
Який зателепався
. Він відчиняв дверцята майже завжди зателепаного автобуса, чекав, поки всі вмостяться, і сідав за кермо
(із журн.)
.3
. у знач. прикм., перен., зневажл.
Ні на що не здатний; нікчемний
. – От що їй на голові! Господиня моя зателепана! Які співаночки виводить! – перебила гнівно Лесиха
(І. Франко)
;Дмитро почервонів як буряк, затиснув кулаки і прискочив до Олюньки: – Підеш чи ні? Ти... знайдо зателепана!
(А. Чайковський)
;Інші ґазди як ґазди; а він такий зателепаний, як колєра
[холера]
(В. Стефаник)
.