СЛОВНИК УКРАЇНСЬКОЇ МОВИ ONLINE. ТОМИ 1-15 (А-П'ЯТЬ)
?
ЗАСЕЛЯ́ТИ
, я́ю, я́єш, ЗАСЕ́ЛЮВАТИ, юю, юєш, недок., ЗАСЕЛИ́ТИ, селю́, се́лиш, док., що.
1
.
Займати ненаселене місце для проживання (про людей), робити його населеним
.
Рад би він перед смертю закріпити за собою недавно куплені землі в Рильському повіті й дістати дозвіл заселювати їх прийшлими, вільними людьми
(Б. Лепкий)
;
Французькі поселенці заселяли Канаду
(з навч. літ.)
;
Опісля втрати правобіччя по Дніпро, після згону, Лівобережжя вдалося заселити густо
(Г. Колісник)
;
// 
Займати приміщення під житло
.
Готель був порожній, більшість студентів і викладачів, які його заселяли, роз'їхались святкувати Великдень
(С. Жадан)
;
Вчора лиш відновлену квартиру Заселила вся моя сім'я
(П. Воронько)
;
// 
Займати якусь ділянку, певний простір для життя, росту (про тварин, рослин і т. ін.)
.
Коли наставала пора купатися, – степ був сухий і розпечений, кам'янистий берег Сугаклею заселяли жаби, ящірки й різне гаддя
(Ю. Яновський)
;
В екологічних умовах заплав степових річок осика та береза заселюють береги заростаючих озер та боліт
(з наук. літ.)
;
Для додаткового живлення дорослий горіховий довгоносик може переходити на черешню чи вишню, згодом заселяючи молоді плоди в насадженнях фундука
(з навч. літ.)
;
Через їхню невибагливість можна було б заселити амурами й товстолобами всі українські водойми
(із журн.)
.
2
.
тільки недок.
Проживати де-небудь; населяти якусь територію
.
Характеризував
[Ясько]
заробітки жебраків .. і різних категорій того дрібного зарібного люду, що заселював промислову частину Дрогобича
(І. Франко)
;
Це
[робота в комісії]
дало мені можливість добре пізнати край, а також звичаї й мову тих народів, які заселяють його
(М. Коцюбинський)
;
Св. апостол Андрій проповідував віру Христову також і в Скіфії, цебто й на тій землі, що споконвіку заселює її народ український
(І. Огієнко)
.