СЛОВНИК УКРАЇНСЬКОЇ МОВИ ONLINE. ТОМИ 1-15 (А-П'ЯТЬ)
?
ЗАПОТИ́ЛИЧНИК
, а, ч., розм.
Удар рукою по потилиці
.
Сергійко, як тільки зринав із дому, забував про материні накази і запотиличники, робив своє
(Григорій Тютюнник)
;
Хтось дістав запотиличника, хтось голосно зойкнув, когось стягнули за ноги...
(А. Дімаров)
;
Фельдкурат уголос рахував одержані запотиличники й радісно посміхався: – Це дуже добре впливає на шлунок – поліпшує травлення
(С. Масляк, пер. з тв. Я. Гашека)
.