ЗАПИХА́ТИ
, а́ю, а́єш, недок., ЗАПХА́ТИ, а́ю, а́єш, ЗАПХНУ́ТИ, ну́, не́ш, док., розм.
1
. кого, що.
Пхаючи, засовувати що-небудь, заштовхувати кого-небудь кудись
. [
Дранко
:]
Я чув від одного дяка, що, каже, на тім світі нечиста сила, замість цієї погані [табаки],
буде тобі у ніздрі запихати чемерицю...(М. Кропивницький)
;Мрячив дощ, а їх
[полонянок]
штурханами, з лайкою запихали в вагони(А. Хижняк)
;Зірвав
[Малинка]
з грудей паперову манишку, хотів запхати в кишеню – не влазить(С. Васильченко)
;Піт виступив на чолі, коли, запхнувши ніби останню річ до чемодана, Саїд Алі угледів на кілочку скрипку
(Іван Ле)
.2
. тільки недок., кого чим.
Годувати насильно, силуючи
. Горпина нянькувала коло малої Солохи, запихала її жованим сухим хлібом з остюками
(Панас Мирний)
;– Як не хочете цієї
[курки],
то візьміть оцю. Це ще гладша. Я місяць сама запихала її кукурудзою(І. Нечуй-Левицький)
;Я мала їх
[поросят]
відпоювати тепленьким молочком, запихати кулешиком доти, доки вони не починали рожевіти і кувікати, як справжні поросята(Г. Тарасюк)
.3
. кого, перен.
Поміщати, перев. насильно, кого-небудь кудись
. [
Віттіг
:]
Тяжко жити на світі отакому жандарові: то йому треба якесь голодне старченя в буцегарню запхати, то знов мусить якусь гарненьку ткачівну з ума звести(Леся Українка)
;Коли Анрі-Жак відсидів належний час в санізоляторі, .. його запхнули до бруднющого гуртожитку
(Ю. Яновський)
;Коли б батько не втік, то запхали б його мадярські фашисти уже до тюрми
(А. Турчинська)
.(1)
Запиха́ти / запха́ти (запхну́ти) рот (ро́та)
чим:
а)
набирати в рот багато їжі
.– Я вже, певно, ні до чого не придатна, – сказала Мокрієвська, похапцем хлепчучи простиглий чай та запихаючи рот паляницею
(І. Нечуй-Левицький)
;Василь та Володько швидко працювали ложками, запихаючи роти нерозжованим хлібом
(У. Самчук)
;б)
(рідко)
угамовувати кому-небудь голод
.– Ще ж було у добрий год запхнеш йому рот або огірком, або грушами, або картоплями, тепер же того нічого нема, а воно того не зна і не може вважити, та знай просить
(Г. Квітка-Основ'яненко)
.