СЛОВНИК УКРАЇНСЬКОЇ МОВИ ONLINE. ТОМИ 1-15 (А-П'ЯТЬ)
?
ЗАПИ́ТЛИВО
.
Присл. до запи́тливий.
Катря не добрала зразу, про що це мова. Запитливо глянула на Мороза
(А. Головко)
;
Сашко підбіг і зупинився перед Григорієм Івановичем, дивлячись на нього запитливо: він чекав наказу або якогось напучення
(Ю. Смолич)
;
– Чого тобі, Вогнехресте? – запитливо схилився до гриви коня Гарипал
(О. Бердник)
.